Коломия просто

Дивна я людина, останній мій пост має назву "Коломия і різдво". Крапка. Власне, де там про Коломию? Навіть відгукив більше ніж моїх вражень.Я не застрягала посеред Франика і Коломиї, хоча, може і хотіла б, їдучи домів. Коломийки - ммм, Коломийки......  Моя перша знимка - вулиця Староміська, ясний погожий день, ну ще центр з ялинкою....  

Отже, Коломия місто моїх думок і реалізацій найкращих мрій. Поо-перше: тут я познайомилась з майбутнім (теперішнім) чоловіком а отже закохалась, по-друге: заговорила рідною, українською мовою, по-третє: розчищаючи сніг, розчистила власні мізки, мізки київської... Далі спробувала вишняк, порічняк, чим довершила очищення. Віднайшла себе і віднайшла своїх друзів, близьких. знайомих, незнайомих, далеких і незнаних.

А це просто пес....

Центр міста, як завжди може здатися, що Довбуш накидав каміння...

Короче кажучи, жити стало цікавіше. ВЕЛКАМ ТО Коломия.